Позначка: Житло

  • Колишній нардеп отримав вирок за житлову аферу

    Колишній нардеп отримав вирок за житлову аферу

    Вищий антикорупційний суд призначив три з половиною роки позбавлення волі колишньому народному депутату, який незаконно отримав майже 914 тисяч гривень компенсації за оренду готельного номера у Києві. Про це повідомила пресслужба САП в п’ятницю, 28 листопада.

    За інформацією ЗМІ, мова йде про колишнього народного депутата Верховної Ради Аркадія Корнацького.

    Екснардепа визнали винуватим у зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. З огляду на це, суд призначив Корнацькому покарання у вигляді трьох років та шести місяців позбавлення волі.

    Також екснардепу заборонено займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на термін у ще три роки. Окрім цього, йому доведеться сплатити штраф – 8500 гривень.

  • Ірландія посилює умови для біженців з України

    Ірландія посилює умови для біженців з України

    Влада Ірландії скоротила термін безкоштовного проживання для українців і впроваджує нові фінансові зобов’язання для працюючих громадян, які знайшли притулок. Про це повідомив національний ірландський мовник RTE.

    Згідно з рішенням уряду, період безкоштовного перебування новоприбулих українських біженців у житлі, що надається державою, скорочується з трьох місяців до одного. Це зроблено з метою оптимізації системи розміщення та забезпечення житлом усіх, хто прибув до країни в пошуках захисту.

    Раніше українці могли користуватися державним житлом протягом 90 днів, проте уряд зазначає, що при поточному темпі прибуття близько 50 осіб на день ресурси розміщення можуть бути вичерпані вже до кінця місяця.

    Додатково підкомітет ірландського уряду схвалив запровадження щотижневих оплат для шукачів притулку, які мають роботу та мешкають у державних закладах. За словами міністра юстиції Джима О’Каллагана, запропонований механізм буде розроблений спільно з міністром-державним секретарем Колмом Брофі. Протягом найближчих тижнів ініціативу представлять урядовим партіям для обговорення, а після цього її скерують на затвердження Кабінету міністрів.

    На етапі попередніх оцінок розмір тижневої плати для мешканців центрів Міжвідомчої служби з надання притулку (IPAS) варіюватиметься від 15 до 238 євро, залежно від отримуваного доходу.

    Як зауважив міністр юстиції, остаточне рішення прийматиме уряд, але запропоновані заходи вважаються виправданими та своєчасними.

    О’Каллаган також зазначив, що потік українських громадян до Ірландії значно збільшився із вересня. За його словами, з 2022 року країна прийняла понад 100 тисяч біженців із України, з яких близько 80 тисяч досі перебувають на її території та отримують державну підтримку.

    Нагадаємо, що ліва незалежна кандидатка Кетрін Конноллі перемогла на виборах президента Ірландії.

    Раніше повідомлялося, що 15 жовтня в одному з центрів екстреного розміщення у Дубліні від ножового поранення загинув 17-річний підліток з України. Поліція затримала іншого підлітка-іноземця, який також мав тілесні ушкодження та був госпіталізований. Встановлено, що загиблий і підозрюваний були знайомі.

  • Високопосадовці Трампа оселяються на військових базах – ЗМІ

    Високопосадовці Трампа оселяються на військових базах – ЗМІ

    Після вбивства Чарлі Кірка кілька високопосадовців адміністрації президента США Дональда Трампа тимчасово перебралися на військові бази у Вашингтоні з міркувань безпеки та уникнення можливих протестів. Шість посадовців, включаючи держсекретара Марко Рубіо та міністра війни Піта Гегсета, зараз проживають на військових об’єктах. Це стало актуальним після того, як ЗМІ оприлюднили адреси їх приватних житла. Деякі посадовці, наприклад, Крісті Ноем, були змушені переїхати на базу після розголошення їх адреси. Через великий попит на житло на військових базах у Вашингтоні виник дефіцит місць, і деякі члени адміністрації не змогли знайти вільні помешкання. Нагадаємо, що Чарлі Кірка був вбитий під час свого виступу в штаті Юта, і правоохоронці пізніше розкрили деталі цього злочину.

  • РФ атакувала Дніпропетровщину: є влучання і пожежі

    РФ атакувала Дніпропетровщину: є влучання і пожежі

    У ніч проти 19 жовтня російські війська масовано атакували Дніпропетровщину “шахедами”, спричинивши значні пошкодження в регіоні. Як повідомляють місцеві джерела, на декількох об’єктах зафіксовано влучання, після чого виникли масштабні пожежі.

    Відомо, що під ударом опинилася житлова забудова. В результаті атаки зруйновано кілька будинків. За попередньою інформацією, є постраждалі, їхня кількість уточнюється.

    Представники влади ще не надали офіційних коментарів щодо обстрілу. Також не розголошується, який саме населений пункт став ціллю атаки. Інформація про наслідки наразі з’ясовується.

    Раніше повідомилялося, що в ніч на 18 жовтня Росія атакувала Дніпропетровщину: під удар потрапила лікарня.

    Нагадаємо, проти ночі 15 жовтня Дніпропетровську область росіяни атакували десятками дронів. Під ударом був Павлоград і Кам’янське. На місці влучання виникли пожежі.

  • Хабар від забудовника: ВАКС арештував посадовця Міноборони

    Хабар від забудовника: ВАКС арештував посадовця Міноборони

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду вирішила арештувати посадовця з Міноборони, якого підозрюють у отриманні хабаря від будівельника в Києві. Йдеться про Віталія Гайдука. Він запропонував допомогти у перемозі в конкурсі на будівництво будинку для військових за винагороду у 1,3 млн доларів. Гроші мали передаватися через банківські комірки поетапно. Після того, як вони отримали частину коштів, їх викрили. Раніше вже було розкрито випадок крадіжки майже 1,5 млрд гривень у Міноборони на закупівлі мінометних пострілів.

  • Україна отримала 170 млн євро на житлові програми

    Україна отримала 170 млн євро на житлові програми

    Україна отримала фінансування на житлові програми від Банку розвитку Ради Європи у розмірі 170 млн євро. Ці кошти спрямовані на підтримку внутрішньо переміщених осіб і компенсацію за зруйноване житло. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, це допоможе багатьом українцям отримати нове житло або отримати компенсацію для ремонту пошкодженого житла. Також Україна залучила 300 млн євро на газові запаси від Європейського інвестиційного банку для забезпечення стабільного постачання газу під час зими.

  • Росіяни стали масово оформлювати страховку від ударів БпЛА

    Росіяни стали масово оформлювати страховку від ударів БпЛА

    За останній час у Росії значно зросло зацікавлення громадян у страхуванні житла від ударів безпілотників. Багато страхових компаній, таких як Согаз, РЕСО-Гарантія, Росгосстрах, Ренесанс Страхование, Совкомбанк Страхование та Зетта Страхование, зафіксували зростання кількості заявок на такі страховки. Падіння дронів на житлові будинки стало досить поширеним явищем, що вплинуло на збільшення попиту на цей вид страхування. Ринок страхування від ударів безпілотників зріс у кілька разів і зараз оцінюється від 25 до 40 мільярдів рублів. Водночас, важливо враховувати, що в разі визнання падіння безпілотника терористичним актом стандартне покриття страховки може не діяти, тому необхідно уважно вивчати умови страхування перед укладенням угоди.

  • Втрати України від війни наблизилися до $600 млрд

    Втрати України від війни наблизилися до $600 млрд

    У результаті російської агресії в Україні було зруйновано 13% житла, постраждали мільйони домогосподарств, а мільйони українців стали переселенцями та біженцями. За словами голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, загальні збитки від війни для України складають 589 мільярдів доларів. Цифри Світового банку підтверджують, що 13% житлового фонду було зруйновано, або постраждало близько 2,5 мільйона домогосподарств. Більше чотирьох мільйонів громадян стали внутрішньо переміщеними, а понад сім мільйонів були змушені виїхати як біженці. Подолання цих наслідків стає завданням для всього народу, особливо для прифронтових регіонів.

  • На Київщині внаслідок вибухів виникли пожежі – ОВА

    На Київщині внаслідок вибухів виникли пожежі – ОВА

    У ніч на 18 вересня у Києві та області сталася атака російських ударних дронів, яка призвела до потужних вибухів і пожеж. У Бориспільському районі загорілися складські приміщення, а в Бучанському районі пожежа виникла у приватному будинку. На щастя, про постраждалих не повідомляється. Рятувальні служби працюють на місцях подій. У Києві оголосили повітряну тривогу о 03:26 через загрозу ударних дронів, але ситуацію стабілізували о 04:13, коли тривогу скасували. Також інші райони області також постраждали від атаки.

  • Квартирне питання: як в Україні планують вирішити проблему черг на житло

    Квартирне питання: як в Україні планують вирішити проблему черг на житло

    Житлова політика в глухому куті Лише в Києві у квартирних чергах стоять майже 70 тис. родин, а кількість квартир, які люди отримують, коливається тут в межах 50-100 на рік. Загалом в Україні, за різними оцінками, щорічно видається 200-300 квартир, при тому що в чергах може бути набагато більше, ніж 600 тис. родин, тобто шанси отримати квартиру від держави майже нульові. “Проблема в тому, що це дані лише на 2015 рік, після чого Держстат скасував форму звітності по квартирній черзі, то ж суцільної державної статистики немає – від того й доводиться збирати мозаїку з місцевих джерел. Однак, якщо врахувати наскільки збільшилася кількість людей, які потребують поліпшення житлових умов через війну, лишається тільки уявляти реальні обсяги цієї черги”, – зауважила народний депутат, голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. Для того, щоб змінити ситуацію, в парламенті зареєстрували законопроєкт № 12377 “Про основні засади житлової політики”.
    У пояснювальній записці до нього йдеться про те, що необхідність прийняття такого документа зумовлена, насамперед, тим, що діюча редакція Житлового кодексу України, яка була розроблена в 1983 році та введена в дію на початку 1984-го, не відповідає соціально-економічному та політичному устрою держави, включаючи перехід України до ринкової економіки, і відображає принципи та положення, закладені за радянських часів.
    У червні 1995 року постановою Верховної Ради була ухвалена Концепція державної житлової політики, проте євроінтеграційний курс України, закріплений в Конституції, зобов’язує узгодити законодавство й стандарти життя з європейськими зразками. Тому гостро постала необхідність реформування житлової політики та гармонізації норм законодавства з сучасними світовими нормами та стандартами.
    Згідно зі статистичними даними станом на 1 січня 2015 року, 657 тис. сімей перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов в органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях, що ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у ньому – Міноборони, СБУ, служби розвідки, Нацполіції, Нацгвардії та інші.
    Тим часом в результаті реалізації впродовж декількох десятиліть Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, яка й нині продовжується, в Україні відсутні вільні квартири в комунальних житлових фондах соціального призначення та фондах житла для тимчасового проживання: 98% житлового фонду – це житло, яке перебуває у приватній власності, і тільки 1,5% – соціальне житло державної і комунальної власності. Водночас, згідно з експертними оцінками, 90% житла приватної власності передається в оренду, і цей ринок у тіні, проте соціально доступної оренди в країні не існує. Загалом житлова політика перебуває в глухому куті. І це – суттєва перепона для залучення підтримки міжнародних організацій та донорів для формування житлових фондів. Правила гри змінять Важко навіть уявити, коли держава за нинішніми правилами зможе покрити житлові потреби людей. “Крім того, ці черги чиновники можуть рухати вручну – за хабарі. Тому той, хто стоїть у черзі, наприклад, десятим, може в один момент стати сотим або тисячним”, – констатувала Шуляк. Для того, щоб українці, які потребують вирішення житлового питання, отримали свій шанс, парламент новим законопроєктом має намір змінити правила гри відповідно до сучасних умов. Для цього планують скасувати неефективний Житловий кодекс та запровадити низку інструментів, які, можливо, стануть дієвими. У законопроєкті, зокрема, йдеться про: – запуск одразу кількох фінансово-кредитних механізмів, щоб люди, дохід яких дозволяє, могли придбати житло у власність на пільгових умовах;
    – запуск системи соціального та службового житла, яке надаватиметься в тимчасове користування на умовах пільгової оренди;
    – соціальну оренду з правом викупу – орендуючи таке житло понад 10 років, у людини з’явиться можливість його викупити (орендні платежі йдуть у револьверний фонд, за кошти якого будується нове соціальне житло для тимчасового користування).
    Варто уточнити, що службове житло, згідно новому проєкту закону, не підлягатиме приватизації та надаватиметься лише на період виконання службових обов’язків. Перелік категорій осіб, які матимуть право на таке житло, для Державного житлового фонду визначатиме Кабмін, а для місцевих – самі громади. Саме таким є механізм надання службового житла в користування у більшості країн Європи. В Європі нікого не дивує, що люди навіть після виходу на пенсію винаймають житло, в кращому випадку – соціальне, з меншою орендною платою, ніж у приватних господарів.
    Винятком у нас будуть лише військові та ветерани. Вони продовжуватимуть отримувати у власність житло від держави – з Державного житлового фонду. “Зміна правил розподілу й користування службовим житлом назріла дуже давно. Однак на цей раз ми розраховуємо, що вона нарешті відбудеться, оскільки цього вимагає від України Євросоюз за програмою Ukraine Facility. Для цього є й чіткий дедлайн – 4 квартал поточного року, тобто провести його через сесійну залу в другому читанні потрібно вже цієї осені. Темпи, з якими ми працюємо в межах поданих правок, дають сподівання, що це зрештою відбудеться”, – наголосила очільниця профільного комітету. До слова, Ukraine Facility – це програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу. Протягом 2024-2027 років ЄС зобов’язався спрямувати на фінансування держбюджету, стимулювання інвестицій, а також технічну підтримку в реалізації реформ 50 млрд євро.
    В новому законопроєкті є ще одна важлива складова майбутньої житлової політики – прозорість та мінімізація участі чиновників. Цьому має допомогти цифровізація – передбачено запуск Єдиної інформаційно-аналітичної системи у житловій сфері.
    Система аналізуватиме увесь комплекс факторів, які впливають на підбір оптимального способу вирішення житлового питання того чи іншого громадянина або родини. Це, зокрема, соціальний статус (наприклад, ВПО, багатодітна родина тощо), рівень доходів, наявність житла у власності та багато іншого. І пропонуватиме його. Завдяки цьому не чиновник вирішуватиме, кому з черги надавати житло першому. У Верховній Раді вважають, що це має зробити майбутню житлову політику більш ефективною.
    Галина Гірак