Згідно з повідомленням The New York Times, Україна уклала угоду з американськими союзниками по НАТО на закупівлю систем Patriot, ракет і боєприпасів. США передадуть цю зброю Києву, а саме Україна отримає додаткові системи протиповітряної оборони Patriot. Трамп назвав угоду вигідною для США, зазначивши, що це допоможе Україні утриматися й оборонятися від Росії. Також було зазначено, що угода може включати ракети JASSM та боєприпаси, проте деталі ще не уточнені. Зазначено, що ці продажі зі складів Пентагону не вплинуть на обороноздатність США.
Позначка: ЗМІ
-
Зброя США готова до відправки в Україну – ЗМІ
Угода між Україною та союзниками по НАТО передбачає постачання систем Patriot, ракет та боєприпасів від США. Президент Трамп назвав цю угоду вигідною для Америки. Різні країни-члени НАТО готові придбати озброєння і передати його Україні для захисту від Росії. Нові системи протиповітряної оборони Patriot також будуть передані Україні. Частина озброєння може надійти від країн поза НАТО з умовою, що вони отримають пріоритет на закупівлю американських замінників. Угода може включати ракети JASSM та ATACMS. Це значна допомога для України в умовах конфлікту з Росією.
-
США виділять $10 млрд у першій хвилі озброєння України – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп оголосив про значне збільшення постачання озброєння своїм європейським союзникам, які пізніше передадуть цю допомогу Україні. Перша партія обладнання складе близько 10 мільярдів доларів і включатиме ракети, системи протиповітряної оборони та артилерійські снаряди. Це визначається як кардинальна зміна політики адміністрації Трампа, яка раніше обмежувалася постачанням лише оборонної зброї для України. Генсек НАТО також підтвердив, що угода між США та НАТО дозволить Україні отримати значну кількість систем ППО, ракет та боєприпасів, що стало результатом саміту НАТО.
-
ЗМІ дізналися вартість майбутніх постачань зброї Україні
Президент США Дональд Трамп оголосив, що Сполучені Штати значно збільшать постачання озброєння своїм європейським союзникам, які потім передадуть ці засоби Україні. Перша партія постачань складе близько 10 мільярдів доларів і включатиме ракети, засоби протиповітряної оборони та артилерійські снаряди. Це визначається як значна зміна у політиці адміністрації Трампа, яка раніше уникала прямої підтримки України. Генсек НАТО також підтвердив, що Україна може очікувати значну допомогу від США та НАТО у формі систем протиповітряної оборони, ракет та боєприпасів.
-
Президент Ірану зазнав поранення під час атаки Ізраїлю – ЗМІ
Президент Ірану Масуд Пезешкіан зазнав поранення внаслідок ізраїльського авіаудару під час засідання Ради національної безпеки Ірану 16 червня. Про це повідомило іранське агентство Fars.
Засідання відбулося через три дні після початку ірано-ізраїльської війни, у підземному приміщенні адміністративного комплексу в Тегерані.
Як стверджується, військово-повітряні сили ЦАХАЛу скинули щонайменше шість авіабомб на будівлю.
Після ізраїльського бомбардування у будівлі було відключено електропостачання, зруйновано виходи, що ускладнило евакуацію. Учасники зустрічі, зокрема президент Пезешкіан, були змушені вибиратися через аварійні виходи.
За інформацією Fars, кілька осіб, включно з главою держави, зазнали травмування ніг.
Окрім Пезешкіана, на цій зустрічі також були присутні спікер парламенту Мохаммад-Багер Галібаф, голова судової влади Голам Хоссейн Мохсені-Еджей та інші високопосадовці.
Під час 12-денної війни ЦАХАЛ ліквідував військове командування Ірану, включаючи КВІР, а також вчених-ядерників. -
ЄС шукає $19 млрд для України на 2025 рік – FT
Європейська комісія терміново обговорює з країнами-членами варіанти фінансування до $19 млрд, яких бракує в бюджеті України. Серед пропозицій зокрема спрямування військової підтримки Україні у вигляді позабюджетних грантів, авансові кредити з наявної схеми підтримки G7 на 50 млрд доларів для Києва та подальше використання російських державних активів, заморожених у ЄС. Про це повідомляє Financial Times у вівторок, 8 липня.
“Є дедалі більше занепокоєння щодо наступного року, і багато хто, хто розраховував на угоду про припинення вогню цього року, тепер змушений переглядати свої витрати та визнавати, що фінансова діра залишиться за будь-якого сценарію”, – зазначив високопоставлений представник ЄС, який бере участь у перемовинах із Києвом.
За даними посадовців, комісія вже переглядає фінансування українських програм у 2025 році, оскільки не вірить у швидке припинення війни.
Активізація пошуку коштів збігається із підготовкою до саміту з питань відновлення України, який відбудеться в Римі цього тижня за участі президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
МВФ заявив, що потреби України на наступний рік начебто покриті, втім, це базується на припущенні про завершення війни цього року або в середині 2026-го – чого не поділяють ані Київ, ані Брюссель.
За словами європейського дипломата, мета – закрити потреби Києва до початку зими, з огляду на невизначеність подальшої допомоги від США.
Один з обговорюваних варіантів – надання військової допомоги як двосторонніх грантів, котрі враховуватимуть окремо як “позабюджетні зовнішні трансфери”, а також зараховуватимуться до національних витрат на оборону.
“Замість дублювання можливостей, європейські союзники можуть співфінансувати українські сили, розглядаючи це як послугу, яку надає Україна для зміцнення безпеки континенту”, — мовиться у документі, який Київ передав країнам G7.
Один з високопосадовців ЄС визнав, що допомога Києву – це не лише оборона України, а й захист Європи, і частина цих витрат має бути врахована як оборонні.
Ще один варіант – пришвидшити надання кредитів із $50-мільярдної схеми G7, яка забезпечується прибутками від заморожених російських активів.
За відсутності припинення вогню Україна очікує дефіцит бюджету щонайменше у $8 млрд у 2026 році, навіть якщо частину обіцяних коштів буде виплачено раніше. У разі, якщо цього не станеться, розрив може зрости до $19 млрд.
Ще одним потенційним джерелом фінансування може стати інвестування заморожених російських активів у більш ризиковані інструменти – за умови розподілу відповідальності за можливі втрати, щоб уникнути виключної відповідальності Бельгії, де зберігається більшість цих коштів.
“Ми вивчаємо ці варіанти, зокрема можливість ширшого використання заморожених російських активів”, – підтвердив минулого місяця єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс. -
Зеленський обговорив з Трампом заміну посла у США – ЗМІ
Президент Володимир Зеленський під час телефонної розмови з главою США Дональдом Трампом у п’ятницю обговорив питання заміни чинної пані посла України у Вашингтоні. Про це повідомило джерело, обізнане з деталями розмови, інформує Bloomberg у понеділок, 7 липня.
За словами співрозмовника, серед кандидатів на посаду нового посла розглядаються прем’єр-міністр Денис Шмигаль, віцепрем’єрка Ольга Стефанішина, міністр оборони Рустем Умєров і міністр енергетики Герман Галущенко.
“Обговорення відбуваються конфіденційно”, – уточнило джерело.
Заміна нинішньої пані посла Оксани Маркарової припадає на чутливий період у відносинах Києва і Вашингтона. Минулого тижня адміністрація Трампа призупинила передачу Україні артилерійських снарядів і засобів ППО – рішення, яке стало несподіванкою для уряду Зеленського та партнерів.
Спроби Трампа завершити війну через переговори з Москвою наразі не дали результату. Тим часом Росія посилила обстріли Києва та інших міст, використовуючи рекордну кількість дронів і ракет.
За словами джерела, Зеленський доручив МЗС України обговорити питання нового посла з американською стороною.
Раніше американський президент США Дональд Трамп після розмови з українським президентом Володимиром Зеленським сказав, що у нього відбулася “дуже стратегічна розмова” з українським президентом. Згодом Зеленський оцінив розмову з Трампом, як “одну з найкращих”. -
Переговори між Ізраїлем і ХАМАС завершилися безрезультатно – ЗМІ
Перший раунд непрямих перемовин щодо припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС у Катарі завершився безрезультатно. Про це повідомили два палестинські джерела, знайомі з перебігом переговорів, інформує Reuters у понеділок, 7 липня.
За їхніми словами, ізраїльська делегація мала обмежений мандат для досягнення угоди з ХАМАС.
“Ізраїльська делегація не має реальних повноважень для укладення домовленостей”, – зазначили джерела після першої сесії переговорів у Досі.
Перемовини відновилися в неділю напередодні третього візиту прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу до Білого дому після повернення Дональда Трампа на посаду президента США майже шість місяців тому.
Нетаньягу перед від’їздом до Вашингтона заявив, що ізраїльські перемовники мають чіткі інструкції досягти угоди про припинення вогню на погоджених Ізраїлем умовах.
Тим часом у суботу ввечері на площі в Тель-Авіві поблизу Міноборони зібралися натовпи, закликаючи укласти угоду про припинення вогню та повернути близько 50 заручників, які все ще перебувають у Секторі Гази.
Вважається, що близько 20 заручників, що залишилися у ХАМАС, все ще живі після того, як 7 жовтня 2023 року, коли бойовики угруповання напали на південь Ізраїлю, убивши близько 1200 людей та захопивши 251 заручника.
1 липня Трамп заявив, що його представники отримали від ізраїльських чиновників згоду на перемир’я з ХАМАС у Смузі Гази на 60 днів. -
Трамп пообіцяв Зеленському допомогти з ППО – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським і висловив готовність допомогти Україні з протиповітряною обороною у зв’язку з новою хвилею російських атак. Розмова тривала близько 40 хвилин, під час якої обговорювалися потреби України у цій сфері. Пентагон нещодавно призупинив постачання деякої зброї, що викликало здивування українського уряду. Лідери домовились про майбутню зустріч команд для обговорення питань протиповітряної оборони та іншого озброєння. Не було коментарів з Білого дому щодо змісту розмови, але Зеленський підкреслив, що Трамп добре осведомлений про ситуацію на фронті в Україні і російські повітряні удари.
-
Віткофф намагається зняти енергосанкції з Росії – ЗМІ
В адміністрації президента США Дональда Трампа виникла суперечка щодо політики санкцій проти російської енергетики. Одна група виступає за зняття санкцій на енергоносії з Росії, тоді як інша прагне витіснити Росію з енергетичних ринків та сприяти американським експортерам. Ця дискусія відбувається на тлі заяв президента про необхідність припинення війни в Україні. У той же час, Москва веде переговори з Вашингтоном щодо відновлення роботи “Північного потоку”, що створює потенційні можливості для співпраці в енергетичному секторі Європи. Це хвилює як американських інвесторів, так і представників Європейського Союзу, які спостерігають спроби Трампа та Путіна розділити європейський енергетичний ринок та створити власні сфери впливу.