Правий берег

Позначка: Зміна клімату

  • Повені в Марокко забрали життя майже 40 людей

    Повені в Марокко забрали життя майже 40 людей

    Жертвами раптових повеней в Марокко стали щонайменше 37 людей. Стихійне лихо було спричинене зливовими дощами в атлантичній прибережній провінції Сафі, в неділю, 14 грудня. Про це повідомляє державне телебачення Марокко 2M TV.
    Однієї години сильної зливи було досить, щоб затопити будинки та магазини у старому місті Сафі за 330 кілометрів на південь від столиці Рабат.
    Потоки води змили автомобілі, багато доріг у навколишніх районах затоплені.
    Рятувальні роботи тривають, повідомив державний мовник Марокко в понеділок, 15 грудня.
    Після повені 14 людям надається медична допомога, зазначає місцева влада. Марокко переживає сильні дощі та снігопади в Атлаських горах після семи років посухи, яка спорожнила деякі з його головних водосховищ.

    BREAKING: The death toll from the exceptional, sudden and severe flooding in Safi, Morocco, has risen to 37, with many injured.pic.twitter.com/em2lsC7jAZ— Volcaholic 🌋 (@volcaholic1) December 15, 2025

    Terrifying flooding due to extreme rainfall in Safi, Morocco 🇲🇦 (14.12.2025) pic.twitter.com/h7qyrJXaHU— Disaster News (@Top_Disaster) December 14, 2025

  • Україна першою в світі готує позов проти РФ через кліматичні зміни

    Україна першою в світі готує позов проти РФ через кліматичні зміни

    Україна планує вимагати від Росії близько 44 мільярдів доларів компенсації за збитки, які виникли внаслідок збільшення викидів під час війни. Ця ініціатива стала можливою після розрахунків експертів, які показали, що війна призвела до значного збільшення викидів CO₂ в атмосферу. Український уряд планує подати позов за новим процесом компенсації, який вже використовується Радою Європи. Поки неясно, як саме буде виплачена компенсація, але одна з можливих опцій – використання мільярдів доларів заморожених російських активів. Крім того, війна на сході України призвела до серйозних екологічних проблем, зокрема обмелення річки та знищення природних заповідників.

  • Ісландія визнала колапс Атлантичної течії екзистенційною загрозою

    Ісландія визнала колапс Атлантичної течії екзистенційною загрозою

    Ісландія визнала потенційне руйнування Атлантичної меридіональної перекидальної циркуляції проблемою національної безпеки та екзистенційною загрозою для країни. Про це повідомляє Reuters у середу, 12 листопада.

    Атлантична меридіональна перекидальна циркуляція (AMOC) переносить теплі води з тропіків на північ до Арктики, забезпечуючи м’які зими у Європі. Проте через глобальне потепління льодовики Арктики та крижаний щит Гренландії тануть швидше, а прісна вода загрожує порушити потік течії.

    Колапс AMOC може спричинити сучасну льодовикову епоху: зими у Північній Європі стануть надзвичайно холодними, з посиленими снігопадами та льодовими явищами. Раніше AMOC вже руйнувався – зокрема перед останнім льодовиковим періодом близько 12 тисяч років тому.

    “Це пряма загроза нашій національній стійкості та безпеці”, – зазначив міністр клімату Ісландії Йоганн Палл Йоганнссон. – “Вперше конкретне кліматичне явище офіційно внесене до Ради національної безпеки як потенційна екзистенційна загроза”.

    Уряд Ісландії оцінює, які додаткові дослідження потрібні, і вже працює над планом підготовки до катастроф. Оцінюють ризики у галузі енергетики, продовольчої безпеки, інфраструктури та міжнародних перевезень.

    Колапс течії може мати наслідки далеко за межами Північної Європи: він здатен порушити звичні опади в Африці, Індії та Південній Америці, а також прискорити потепління в Антарктиці. Науковці попереджають, що ймовірність колапсу AMOC може стати реальною вже протягом наступних десятиліть.

    Інші країни Північної Європи також фінансують дослідження та оцінюють ризики у своїх планах адаптації до клімату.

    Нагадаємо, людство спалило рекордну кількість нафти, газу та вугілля у 2024 році, що призвело до найвищого рівня викидів парникових газів за всю історію спостережень.
    Льодовики тануть: вчені попередили про незворотні втрати

  • Генсек ООН назвав “червону лінію” для людства

    Генсек ООН назвав “червону лінію” для людства

    Генеральний секретар ООН закликав до негайних заходів для зниження глобальної температури та утримання її нижче 1,5°C на кліматичному саміті COP30 у Бразилії. Він підкреслив, що кожне додаткове підвищення температури зачіпає багато проблем, такі як голод, переміщення населення та загрози миру. Науковці стверджують, що перевищення межі в 1,5°C є неуникненим, якщо не буде проведено серйозних змін. Викиди парникових газів наразі досягли рівня, якого не було за останні 800 000 років, що наносить шкоду екосистемам та економіці. Гутерреш закликав до швидкого скорочення викидів, відмови від викопного палива та захисту лісів і океанів. Тим часом, президент США висловив сумнів у проблемі кліматичних змін, а Папа Лев XIV засудив тих, хто заперечує необхідність дій у цьому напрямку. Учені попереджають, що світ рухається до “кліматичного хаосу”.

  • В Ісландії вперше виявили комарів

    В Ісландії вперше виявили комарів

    У Ісландії вперше було виявлено трьох комарів, що може свідчити про появу цілої популяції. Етимолог Маттіас Альфредссон з Ісландського університету природничих наук зазначив, що ці комахи можуть пережити зиму у підвалах та господарських будівлях, де температура не падає нижче нуля, і навесні вони можуть знову активізуватися. Цей вид комарів поширений у Європі, харчується кров’ю людей, птахів і тварин, і відомий своєю стійкістю до холоду. Експерти вважають, що з’явлення трьох комарів за короткий час може свідчити про наявність більшої кількості цих комах в районі. Науковці раніше передбачали, що комарі дістануться до Ісландії, особливо після того, як у 2015 році там з’явилися мошки. Також повідомляється, що рівень вуглекислого газу в атмосфері досягнув рекордних значень, а кількість тварин у лісах зменшилася вдвічі за останні 50 років. Липень був третім найспекотнішим місяцем за всю історію спостережень.

  • Жителів Одеси попередили про небезпеку нових злив

    Жителів Одеси попередили про небезпеку нових злив

    У Одесі комісія з питань техногенної та екологічної безпеки визначила райони та вулиці, які можуть бути затоплені під час сильних дощів. Серед найбільш вразливих місць – декілька вулиць та балок у різних частинах міста. Міський голова Геннадій Труханов попередив мешканців про можливу небезпеку та нагадав правила безпеки в разі негоди. Спеціалісти зауважують, що зміна клімату може призводити до частіших природних катастроф, тому важливо бути завжди готовими до них.

  • В Антарктиді фіксується майже рекордне танення льоду

    В Антарктиді фіксується майже рекордне танення льоду

    У цьому році площа морського льоду в Антарктиці під час зими скоротилася до третього найнижчого рівня за останні 47 років. Це означає, що тепліші океанські води проникають у прибережні райони, що є наслідком глобального потепління. Танення морського льоду може призвести до збільшення поглинання сонячної енергії темними океанськими водами, що пришвидшить процес глобального потепління. Втрата льоду також робить прибережні райони Антарктики більш вразливими і може спричинити руйнування льодовика, що збільшить рівень моря в усьому світі. Науковці зауважують, що тепліші повітряні маси можуть призводити до більшого снігопаду, що тимчасово уповільнює танення льоду, але в довгостроковій перспективі льодовий щит все одно тане при стабільно високих температурах.

  • Папа Лев XIV засудив тих, хто заперечує зміни клімату

    Папа Лев XIV засудив тих, хто заперечує зміни клімату

    Папа Римський Лев XIV висловив свою обуреність по відношенню до тих, хто не вважає серйозною загрозу кліматичних змін. Він зазначив це під час конференції, присвяченої десятиріччю документу Laudato Si’, що був написаний попереднім папою Франциском. Цей документ вперше акцентував увагу Церкви на проблемах клімату. Папа Лев XIV вперше за свій понтифікат публічно висловився про глобальне потепління, осудивши тих, хто сміється над тими, хто попереджає про небезпеку кліматичних змін. Він закликав громадян світу долучитися до зусиль у боротьбі з цим проблемою, наголосивши на важливості взяття на себе відповідальності. Ця заява понтифіка отримала широке відгук у ЗМІ, оскільки сприймається як відповідь на виступ президента США Дональда Трампа, який критикував ідею глобального потепління та тих, хто підтримує заходи для його протидії.

  • Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будуть криголам

    Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будуть криголам

    Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
    Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
    Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) покликана використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
    Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
    Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
    Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
    Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці

  • Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам

    Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам

    Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
    Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
    Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) має використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
    Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
    Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
    Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
    Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці