Правий берег

Позначка: Зміна клімату

  • Греція запросила допомогу у ліквідації масштабних пожеж

    Греція запросила допомогу у ліквідації масштабних пожеж

    Масштабна лісова пожежа охопила північне передмістя Афін 26 липня, змусивши місцевих жителів евакуюватися. Про це повідомила пожежна служба Греції, інформує Ekathimerini.
    Жителі міста Кріонері, що за 20 км на північний схід від Афін, отримали SMS-повідомлення з вимогою евакуюватися до безпечних зон, розповів речник пожежної служби Васіліс Ватракоянніс.
    “Є повідомлення про завдані збитки. Ми підрахуємо їх, коли пожежу буде ліквідовано”, – додав він.
    Втім, за його словами, “справжні труднощі ще попереду”. Греція звернулася до Механізму цивільного захисту ЄС з проханням надати шість пожежних літаків.
    Зазначається, що 145 пожежників і 44 пожежні машини, десять пожежних літаків і сім гелікоптерів намагаються загасити пожежу. Чотири машини швидкої допомоги надали допомогу щонайменше п’ятьом мешканцям, більшість з яких – особи похилого віку з проблемами дихання.
    Температура повітря перевищувала 38 градусів за Цельсієм, сухість і сильний вітер сприяли поширенню полум’я.
    “За таких умов пожежі поширюються дуже швидко й стають небезпечними. Ці умови, ймовірно, збережуться протягом наступних днів”, – відзначив Ватракогіанніс.
    Пожежна служба також бореться ще з чотирма великими пожежами: на південному заході, на двох найбільших островах Греції – Криті на півдні і Евбеї на північ від Афін, а також на острові Кітера на північному заході від Криту. До гасіння залучено щонайменше 335 пожежників, 19 літаків і 13 гелікоптерів, але вони можуть працювати лише вдень.
    Загалом за останні 24 години по всій країні зафіксовано 52 осередки займання.

  • У Туреччині температура сягнула рекордних 50,5 °C

    У Туреччині температура сягнула рекордних 50,5 °C

    У турецькому місті Сілопі провінції Ширнак зафіксували новий абсолютний температурний рекорд для Європи – 50,5 °C. Про це повідомила Державна метеорологічна служба країни, інформує Turkiye Today.
    Показник перевищив попередній континентальний рекорд – 48,8 °C, зафіксований у серпні 2021 року на Сицилії й офіційно підтверджений Всесвітньою метеорологічною організацією (WMO) у січні 2024 року. До того рекорд належав грецьким містам Афіни та Елефсина з 1977 року (+48,0°C).
    У п’ятницю температура перевищила 40 °C у 31 провінції Туреччини. Значення фіксували на висоті 2 метри в тіні. Загалом температура по країні була на 6-12 градусів вищою за сезонну норму.
    Найспекотніше – в південно-східних регіонах країни, зокрема в Мардіні, Сіїрті, Шанлиурфі, Батмані та Газіантепі.
    Частина території Туреччини входить до європейського кліматичного регіону ВМО, тому рекорд у Сілопі враховується в офіційній європейській статистиці. До цього ж регіону входять також Ізраїль, Сирія, частина Азії та Ґренландія.
    У WMO зазначають, що верифікація температурних рекордів проводиться з ретельною перевіркою даних. Представники організації наголошують, що нинішні температурні крайнощі – фрагмент поточного клімату, і в майбутньому Європу можуть очікувати ще екстремальніші показники.
    Згідно з даними Copernicus, температура поверхні Середземного моря, включно з Егейським, перевищує середню за 1992–2020 роки на 3°C.
    Раніше лісові пожежі у Туреччині спричинили масову евакуацію населення.
    Екстремальна спека. Європа перегрівається

  • Ціни на продукти зростають через кліматичні аномалії – дослідження

    Ціни на продукти зростають через кліматичні аномалії – дослідження

    Екстремальні погодні явища, спричинені змінами клімату, викликають різке зростання цін на базові продукти харчування по всьому світу. Про це мовиться у новому дослідженні, проведеному Барселонським центром суперкомп’ютерних технологій, повідомляє FT.
    У дослідженні вперше встановлено прямий зв’язок між десятками погодних екстремумів і різким зростанням цін на конкретні продукти. Це підкреслює зростаючу вразливість глобальних продовольчих систем до природних змін.
    Попередні роботи зосереджувались на тому, як високі температури знижують урожайність і призводять до довготривалого підвищення загального рівня інфляції. Натомість нове дослідження доводить, що окремі продукти демонструють набагато гостріші короткострокові цінові стрибки, які згодом впливають на загальну інфляцію.
    “Багато з погодних явищ, які спричинили зростання цін, були абсолютно безпрецедентними з історичного погляду”, – заявив провідний автор дослідження Максиміліан Коц з Барселонського центру суперкомп’ютерних технологій. – “Температури були далеко за межами того, що ми очікували б у стабільному кліматі, не зміненому людськими викидами”, – додав він.
    Приклади короткострокових стрибків включають:

  • у Великій Британії подорожчання картоплі;
  • в Індії ціни на цибулю зросли на 89% після спеки у травні 2024 року;
  • у Південній Кореї ціни на капусту підскочили на 70% через літню спеку;
  • в Японії ціни на рис зросли на 48% у вересні після серпневих температурних рекордів;
  • у Китаї овочі подорожчали на 30%;
  • у Каліфорнії та Аризоні вартість овочів зросла на 80% у листопаді 2022 року після посухи;
  • в Європі оливкова олія здорожчала на 50% після тривалих посух у південній Іспанії.

    • Згідно з висновками, такі цінові стрибки зазвичай настають вже через кілька місяців після екстремальних погодних подій.
    “Ми знаємо, що ці явища вже стали більш інтенсивними і частими, ніж 30–40 років тому, і очікуємо, що це триватиме, доки викиди парникових газів зростатимуть”, – наголосив Коц. – “Якщо продовольча система реагуватиме так само, як зараз, то ми бачитимемо ще більш екстремальні та непередбачувані коливання цін”, – додав він.
    Цінові стрибки також поширюються глобально через торгівлю. Так, у Великій Британії зросла вартість шоколаду після того, як ціна на какао зросла втричі через посуху та спеку в Гані та Кот-д’Івуарі.
    Країни з високою залежністю від імпорту, як-от Велика Британія, є особливо вразливими до кліматичних змін в інших регіонах, зазначила співаторка звіту Анна Тейлор, виконавча директорка британського фонду Food Foundation.
    Дослідження також викликає занепокоєння для центральних банків, оскільки зростання цін на продукти ускладнює стримування загальної інфляції, особливо в країнах з ринками, що розвиваються.
    “Ці аномально високі температури безпосередньо впливають на загальний рівень інфляції, і головним чинником є продукти харчування… Це впливає на всі ціни в цілому”, – наголосив Коц.
    Так, минулого тижня Велика Британія повідомила про несподіване зростання інфляції у червні до 3,6% – найвищого показника за минулі 18 місяців. Частково це пояснюється саме подорожчанням продуктів.
    Окремо дослідження відзначає, що зростання цін змушує бідніші домогосподарства зменшувати споживання, насамперед, поживних продуктів.
    “Споживання фруктів і овочів є дуже вразливим до цінового тиску”, – додала Тейлор.
    Раніше стало відомо, що кліматична криза ставить під загрозу майбутнє найпопулярнішого у світі фрукта – банана.
    Не до жиру: як зміняться ціни на продукти харчування

  • Половина населення Тувалу вирішила мігрувати в Австралію

    Половина населення Тувалу вирішила мігрувати в Австралію

    Жителі острівної держави Тувалу в Тихому океані масово планують переїхати до Австралії через ризик затоплення. Про це напередодні повідомив телеканал NHK.
    Вказано, що кількість охочих отримати автралійську візу вже перевищила 5 тисяч осіб, а це майже половина від усього населення Тувалу, яке становить близько 11 тисяч осіб. Тому уряд Австралії достроково завершив прийом звернень на 2026 рік.
    Можливість еміграції з’явилася після підписання у 2023 році міжурядової угоди між Австралією і Тувалу про співпрацю в сфері безпеки та міграції. Даний документ передбачає квоту на 280 осіб щороку, яких обиратимуть випадковим чином у рамках лотереї серед охочих переїхати.
    Ті, хто буде обраний у лотереї, отримають право на проживання в Австралії зі статусом, що дає змогу легально працювати, навчатися та користуватися системою охорони здоров’я. Остаточний список нових мешканців Австралії сформують до січня 2026 року.
    Більшість території Тувалу – це п’ять атолів і чотири острови, що підносяться менш ніж на два метри над рівнем океану. ООН прогнозує, що до 2100 року 95% території Тувалу, включаючи столицю Фунафуті, можуть бути затоплені.

  • В Україні зафіксували багато “міні-смерчів”

    В Україні зафіксували багато “міні-смерчів”

    На півдні України спостерігають виникнення кількох “міні-смерчів”, які з’явилися майже одночасно. Відеозаписи цих вихорів були опубліковані в Telegram-каналі Курс Одеса. Очевидці описують, що деякі з вихорів були досить великими та видимими на відстані. На щастя, про постраждалих чи завдані збитки не повідомляється. Синоптики попереджали, що влітку вихори можуть виникати через грозові фронти та нагріття повітря. Ці природні явища стають частішими на Одещині та Миколаївщині.

  • В Європі внаслідок спеки померли понад 2000 людей

    В Європі внаслідок спеки померли понад 2000 людей

    Внаслідок сильної спеки в 12 містах Європи померло близько 2300 людей. Про це 9 липня повідомляє Reuters із посиланням на дослідження Імперського коледжу Лондона та Лондонської школи гігієни та тропічної медицини.

    Дослідження охоплювало 10 днів, протягом яких великі частини Західної Європи постраждали від екстремальної спеки. У цей період температура в Іспанії перевищила 40 градусів за Цельсієм, а у Франції спалахнули лісові пожежі.

    За оцінками, з 2300 людей, які загинули протягом цього періоду, 1500 смертей були пов’язані зі зміною клімату, яка посилила спеку.

    “Зміна клімату зробила погоду значно спекотнішою, ніж вона була б без цього, що своєю чергою робить її набагато небезпечнішою”, – сказав дослідник Імперського коледжу Лондона, доктор Бен Кларк.

    Дослідження охопило 12 міст, включно із Барселоною, Мадридом, Лондоном і Міланом, де, за словами вчених, зміна клімату підвищила температуру під час спекотної хвилі на 4 градуси за Цельсієм.
    Нагадаємо, Західна Європа пережила найтепліший червень за всю історію спостережень. 28 червня в Іспанії зафіксували рекордну температуру 46 градусів за Цельсієм.

  • У Західній Європі зафіксували новий температурний рекорд

    У Західній Європі зафіксували новий температурний рекорд

    Західна Європа офіційно пережила найтепліший червень за всю історію метеоспостережень. Хвиля виняткової спеки охопила регіон і, за оцінками вчених, такі явища ставатимуть частішими та інтенсивнішими на тлі прогресуючих змін клімату. Про це інформує Financial Times у середу, 9 липня.
    За підрахунками служби зі зміни кліматуCopernicus, середня температура у червні в Західній Європі становила 20,49°C, що на 2,81°C вище середнього значення за 1991-2020 роки. Зокрема, 30 червня середньодобова температура сягнула 24,9°C, що стало новим рекордом для цього місяця в регіоні. Це одна з найвищих середніх літніх температур, яку будь-коли фіксували в Західній Європі. Подібні значення раніше траплялися лише під час пікових хвиль спеки в липні та серпні.
    Аномалії спостерігалися й у західній частині Середземномор’я: температура поверхні моря досягла 27°C, що на 3,7°C перевищує норму. Це найвищий середньодобовий показник для червня за весь час спостережень.
    Попри те, що глобальна температура в червні була трохи нижчою, ніж торік – через прохолодніші зимові умови в Південній півкулі – середній температурний приріст за минулі 12 місяців залишався на рівні +1,55°C відносно доіндустріального періоду.
    Науковці пояснюють, що Європа нагрівається швидше за інші регіони світу, зокрема через її географічну близькість до Арктики. Танення льодовиків відкриває темні поверхні, які активніше поглинають сонячне випромінювання, формуючи так званий ефект альбедо, що прискорює нагрівання.
    За даними Copernicus, у червні у багатьох регіонах Європи температура за відчуттями сягала щонайменше 38°C. Цей показник враховує не лише температуру повітря, а й вологість, вітер, хмарність і рівень сонячної радіації.
    Особливо складною ситуація була в Іспанії. Там у деяких регіонах зафіксували до 24 тропічних ночей – тобто таких, коли температура не опускалася нижче 20°C. Це на 18 ночей більше, ніж у середньому для червня. Вчені попереджають, що такі умови не дають організму достатньо часу для охолодження після денної спеки, що підвищує ризик теплових ударів і серцево-судинних ускладнень.
    Глобально червень 2025 року став третім найспекотнішим у світовій історії спостережень. Температури були вищими за норму в США, північній Канаді, Центральній та Східній Азії, а також у Західній Антарктиді.
    Водночас в окремих регіонах Індії, а також на півдні Південної Америки, зокрема в Аргентині та Чилі, червень видався аномально холодним – там фіксувалися рекордно низькі температури.
    Деякі кліматологи дійшли висновку, що світ уже перебуває на етапі стійкого потепління на 1,5°C – саме ця межа вважається критичною для уникнення незворотних змін. Щоб стабілізувати ситуацію, викиди парникових газів мають бути різко скорочені.
    Як зазначив професор кліматології з Університету Редінга Річард Аллан, “знакові хвилі спеки в Європі, а також недавні повені в Техасі й Китаї – це сигнал про загрозливу траєкторію, яку створює потепління. Екстремальні погодні явища триватимуть і посилюватимуться, поки викиди не будуть скорочені до рівня, що дозволить стабілізувати клімат”.

  • Спека, пожежі та град: Європу охопили стихійні лиха через зміни клімату

    Спека, пожежі та град: Європу охопили стихійні лиха через зміни клімату

    Європа переживає пекельне літо: масштабні лісові пожежі, рекордна спека, шторми та раптові повені охопили Португалію, Іспанію, Францію, Угорщину, Хорватію та Сербію. Фахівці пов’язують це з наслідками зміни клімату, пише видання Euronews.
    У Португалії зафіксовано щонайменше 284 смерті від перегріву. У Франції та Хорватії – поранені та масштабні руйнування. В Угорщині та Сербії – стихія паралізувала інфраструктуру.
    Наприкінці червня на материковій частині Португалії було зафіксовано найвищу температуру в історії – 46,6 градуса Цельсія. Генеральний директорат охорони здоров’я (DGS) країни повідомив, що “під час тривалої жари в Португалії зареєстровано 284 смерті”.
    Понад 70% смертей, які сталися між 28 червня та початком липня, були серед людей віком понад 85 років. Існує потенційний ризик того, що це число може зрости ще більше. Нинішня спека триватиме щонайменше до середини тижня, вважають експерти.
    Тим часом влада сусідньої Іспанії закрила на карантин понад 18 тисяч жителів північно-східної провінції Таррагона через продовження лісової пожежі.
    У вівторок рано вранці було направлено підрозділ екстреної допомоги для допомоги понад 300 пожежникам, які працюють у цьому районі.
    Франція також намагається загасити лісові пожежі. Щонайменше 10 людей – п’ятеро цивільних осіб та п’ятеро пожежників – отримали поранення внаслідок пожежі в південній префектурі Од, яка призвела до часткового перекриття автомагістралі A9.
    У вівторок місцева влада повідомила, що в аеропорту Марселя рейси призупинено через лісову пожежу, яка вирує поблизу південного французького портового міста.
    В Угорщині шторм у понеділок завдав величезної шкоди: вітер вирвав з корінням дерева, повалив лінії електропередач, паралізував залізничний рух і залишив 150 тисяч домогосподарств без електроенергії.
    Вітер зніс дах будівлі Сегедського університету, а вежа церкви в Шапі обвалилася.
    Град повалив дерева у Хорватії. У вівторок вранці сильний град повалив дерева та зривав дахи, коли обрушився на хорватський порт Спліт.
    Водночас у сусідній Сербії вирували сотні пожеж після періоду надзвичайно посушливої погоди в деяких частинах Балканського регіону. Внаслідок них постраждало шестеро людей. Сербські пожежники боролися з понад 600 лісовими пожежами в понеділок. Принаймні три муніципалітети на півдні країни оголосили надзвичайний стан через пожежі.

  • Засуха на Херсонщині досягла критичного рівня

    Засуха на Херсонщині досягла критичного рівня

    У кінці червня в Україні були великі коливання температури, недостатньо опадів у більшості областей та несприятливі умови для сільськогосподарських культур. Температура у західних і південних областях була приблизно нормальною, але у північних, східних та північно-східних областях було холодно для цього періоду. Опади були місцями, але в більшості областей вони були значно нижчі за норму. У деяких областях, зокрема у Херсонській, Одеській та Вінницькій, опадів було дуже мало або зовсім не було. Також спостерігалися шквали, грози та град. Умови для росту культур були різними по всій країні. Запаси вологи для ранніх культур були майже вичерпані в центральних, східних та північно-східних областях. На полях де запаси вологи були близькі до норми, стан посівів не погіршувався через помірну температуру. У південних областях, особливо в Херсонській, ситуація була найгіршою через суховій та дефіцит вологи в ґрунті. Також помітно затримку росту рослин через холодну та суху погоду. У західних областях умови для культур були сприятливі. Також зазначалося, що рівень води в Дністровському водосховищі різко спадає через використання води для електроенергії та відсутність опадів. Країна стикається з критичним дефіцитом води на річках.

  • Темніючий океан: за 20 років зменшилася зона життя для морських організмів

    Темніючий океан: за 20 років зменшилася зона життя для морських організмів

    П’ята частина світового океану стала темнішою за останні 20 років, що призвело до зменшення так званої фотичної зони – верхнього шару води, куди проникає достатньо світла для фотосинтезу. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Global Change Biology, повідомляє The Guardian.
    Більшість морських організмів зосереджені саме в освітлених шарах океану – до 200 метрів глибини. Тут мікроскопічні водорості – фітопланктон – виконують ключову роль у виробленні кисню та формуванні харчових ланцюгів. Зменшення світла змушує живі істоти підніматися ближче до поверхні, що звужує простір їхнього існування.
    “Морські організми використовують світло майже для всього: для полювання, розмноження, синхронізації репродуктивних циклів. Світло – це ключ до їхньої біології. Але зі зменшенням світла їм доводиться підніматися ближче до поверхні, простору стає менше, тож вони буквально стискаються у верхніх шарах води”, – пояснив біолог Томас Девіс.
    Використовуючи супутникові дані, дослідники з’ясували: за два десятиліття фотична зона зменшилася на 50 метрів у 9% океану і на 100 метрів у 2,6%. Загальна потемніла площа становить 75 мільйонів квадратних кілометрів – це як Європа, Африка, Китай і Північна Америка разом узяті.
    Науковці вважають, що до цього призвели глобальне потепління та зміни в океанічних течіях.
    Професор Олівер Целінскі з Інституту досліджень Балтійського моря імені Лейбніца назвав ці зміни тривожними:
    “Такі зміни можуть порушити морські харчові ланцюги, змінити ареали проживання видів та ослабити здатність океану підтримувати біорізноманіття і регулювати клімат. Особливо вразливими є прибережні моря, що найближчі до людської діяльності. Їхня стійкість критично важлива як для екосистем, так і для добробуту людей”, – зазначив науковець.