Міністерство закордонних справ Колумбії вирішило відкликати свого посла зі США після того, як президент Дональд Трамп заявив про можливе підвищення мит на колумбійські товари через конфлікт, пов’язаний з військовими ударами США по суднах, які, за його словами, перевозили наркотики. Президент Колумбії Густаво Петро засудив такі заяви Трампа, називаючи їх образливими. Він також відкинув звинувачення у зв’язку з наркоторгівлею і заявив, що не має жодного стосунку до цієї сфери. Колумбійський лідер також обіцяв шукати міжнародну підтримку. Трамп же повідомив про знищення “великої” субмарини з наркотиками для США, яку, за його даними, перевозив корабель з Венесуели в Карибському морі.
Позначка: Звинувачення
-
Болгарія звинувала РФ у нелегальній міграції
Глава МВС Болгарії Даніел Мітов звинуватив російські спецслужби у причетності до організації нелегальної міграції в країни Європейського Союзу. Він стверджує, що російські агенти співпрацюють зі злочинними угрупованнями, які займаються контрабандою мігрантів, та надають їм консультації з питань проникнення через кордони ЄС. Мітов називає нелегальну міграцію інструментом дестабілізації ЄС та Великої Британії, який використовують “ворожі режими”. Болгарська влада також звинуватила дві неурядові організації у сприянні незаконній міграції. На 22 жовтня запланований саміт у Лондоні, де обговорять посилення співпраці у боротьбі з нелегальною міграцією через Західні Балкани.
-
Трамп назвав президента Колумбії нелегальним наркобароном: той відповів
Міністр оборони США Піт Гегсет під час свого виступу у неділю, 19 жовтня, повідомив про знищення американськими силами судна, яке нібито було пов’язане з колумбійським повстанським угрупованням. Того ж дня Трамп оголосив про припинення виплат Південній Америці та викликав скандал, назвавши президента Колумбії Густаво Петро “нелегальним наркобароном”. Про це 19 жовтня повідомляє Reuters.
За словами Гегсета, операція американських військових привела до ліквідації трьох осіб у зоні відповідальності Південного командування США, що включає Карибський регіон. Однак прямих доказів зв’язку судна з незаконною наркоторгівлею або Національно-визвольною армією надано не було.
Міністерство закордонних справ Колумбії у відповідь засудило заяву Трампа, назвавши її такою, що порушує гідність президента та суверенітет країни. У офіційній заяві МЗС йдеться, що ці звинувачення є “надзвичайно серйозним актом, який підриває гідність президента колумбійців”.
Трамп також опублікував допис у своїй соціальній мережі Truth Social, де підтвердив свою позицію, назвавши Петро лідером, що нібито сприяє нарковиробництву.
“Президент Густаво Петро з Колумбії – нелегальний наркобарон, який активно заохочує масове виробництво наркотиків на великих і малих плантаціях по всій Колумбії. Мета цього виробництва – продаж величезних обсягів наркотиків до США, що спричиняє смерть, руйнування та хаос”.
Минулого місяця США анулювали візу Педро після того, як він взяв участь у пропалестинській демонстрації в Нью-Йорку та закликав американських військових не виконувати накази Трампа.
Заяви американського президента викликали хвилю обурення не тільки в Колумбії, а й серед міжнародних правозахисників, які звинуватили США в порушенні міжнародного права під час військових операцій у відкритих водах.
Раніше цього місяця Петро заявив, що один із ударів влучив по цивільному колумбійському судну, однак адміністрація Трампа заперечила це звинувачення.
Петро сказав, що судно належало “скромній родині”, а не бойовикам, і відповів Трампу у соцмережах: “Пане Трампе, Колумбія ніколи не була грубою до Сполучених Штатів… але ви грубі й неосвічені щодо Колумбії. Я не бізнесмен, а тим більше не наркоторговець. У моєму серці немає жадібності”.
Протистояння між адміністрацією Трампа та урядом Колумбії триває вже не перший місяць. Зокрема, у вересні США включили Колумбію до списку країн, які, за їх оцінкою, провалили боротьбу з наркотиками протягом року, до Афганістану, Болівії, М’янми та Венесуели.
-
Колишньому раднику Трампа висунули обвинувачення
Екс-раднику президента США Дональда Трампа Джону Болтону висунули звинувачення у поширенні конфіденційної урядової інформації. За даними CNN, йому пред’явили вісім пунктів звинувачень у передачі інформації про національну оборону та 10 пунктів у зберіганні такої інформації. Кожен пункт звинувачення може призвести до 10 років ув’язнення. Прокурори стверджують, що Болтон ділився секретними матеріалами зі своїми родичами. Серед іншого, йому вказують, що він з квітня 2018 по серпень 2025 року передавав понад тисячу сторінок інформації про свою діяльність як радника з національної безпеки. Болтон відкидає звинувачення, називаючи себе жертвою політичних втручань. Це вже третій випадок за останні тижні, коли Міністерство юстиції США ставить під сумнів критиків Трампа.
-
Припинення вогню в Газі під загрозою зриву
Ізраїль готується до відкриття переходу Рафах у Газі з Єгиптом для палестинців, але точну дату ще не встановив. Триває спір між Ізраїлем та ХАМАСом щодо повернення тіл заручників, які утримує ХАМАС. Це може загрожувати перемир’ю та іншим пунктам плану, таким як роззброєння бойовиків та майбутнє управління Газою. ХАМАС передав 10 тіл з 28, але Ізраїль вважає, що одне з них не належало заручнику. Спікер ХАМАСу звинуватив Ізраїль у порушенні перемир’я, стверджуючи про жертви під час перестрілок. Ізраїль вимагає від ХАМАСу відмови від зброї та передачі влади, але бойовики на це не йдуть. Триває координація з Єгиптом щодо відкриття переходу Рафах, який не буде використовуватися для гуманітарної допомоги. Гуманітарні вантажі до Гази проходитимуть через контрольований Ізраїлем пункт перетину Керем-Шалом. ООН заявляє про кризу в Газі, де близько 2,2 мільйони людей потребують допомоги.
-
П’ятьох автогігантів звинуватили у заниженні показників викидів
У Високому суді Лондона розпочався судовий процес проти Mercedes, Ford, Renault, Nissan та Peugeot-Citroën через їхню звинувачення у маніпуляціях з викидами у дизельних авто. Заявники стверджують, що компанії використовували програмне забезпечення, яке показувало занижені рівні забруднення під час тестів, але насправді викиди були значно вищими. Дослідження показують, що це може призвести до передчасних смертей та хвороб серед населення. Автовиробники заперечують звинувачення, вважаючи їх безпідставними. Судовий процес триватиме до 2026 року, коли очікується прийняття рішення у цій справі.
-
Каллас відповіла на критику Меркель щодо війни
Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас наголосила, що лише Росія винна у вторгненні в Україну. Про це інформує ERR.
Так вона відповіла на критику колишньої канцлерки Німеччини Ангели Меркель.
“Єдиний, хто винен у вторгненні в Україну – це все ж таки Росія. Вона вирішила напасти на іншу суверенну державу. І ці її так звані причини не є виправданням. Міжнародне право не дає тобі права застосовувати силу проти іншої держави. Тож звинувачувати можна лише Росію. І якщо подивитися в історію, то скільки ж країн зазнавали нападів з боку Росії без жодної причини, без будь-якої загрози її власній безпеці, просто для збільшення імперії. Ми, безперечно, на правильній стороні історії”, – наголосила Каллас.
Раніше Меркель заявила, що Польща та країни Балтії завадили налагодженню прямих контактів з Володимиром Путіним.
Кая Каллас прогнозує ще два роки війни в Україні -
Орбану привиділась “українська розвідка” в смартфонах угорців
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що українська розвідка нібито “проникла” в смартфони угорців через опозиційну партію Тиса. Таку заяву він зробив в інтерв’ю державному радіо, уривок з якого викладено у профілі урядовця в соцмережі Х в п’ятницю, 10 жовтня.
Українська розвідка “не просто стежить за Угорщиною, а проникла в країну через проукраїнську партію Тиса”, стверджує голова угорського уряду.
“Вони проникли в суспільне життя і політику, надаючи технологічну допомогу своїм союзникам, щоб допомогти їм здобути владу тут. Колись ми говорили: “Росіяни вже в коморі”, тепер ми мусимо сказати: “Українці вже у вашому смартфоні”. Ми не дозволимо цього!” – запевнив Орбан.
Курйозна заява Орбана могла стосувалась повідомлення угорського провладного видання Index про те, що українська компанія PettersonApps, імовірно, працювала над розробкою застосунку опозиційної партії Тиса.
ЗМІ стверджувало, що хтось допустив витік даних у мережу 18 тисяч користувачів застосунку.
У відповідь на звинувачення прес-служба партії Тиса повідомила, що додаток розробили угорські фахівці.
Згодом партія також заявила, що хоча у згаданій базі даних є відомості, пов’язані з їхньою спільнотою, вони не знають джерела походження цих даних.
Утім, заява Орбана “перегукується” з нещодавною новиною кількох західних ЗМІ про угорських шпигунів та вербувальників в європейських ініституціях Брюсселя, зокрема, в Єврокомісії. Журналісти провели розслідування і встановили, що кілька угорських агентів діяли під виглядом “дипломатів”. Метою їх була спроба “просунути” на посади в цих установах угорців.
Брюссель оголосив, що створює спеціальну групу для розслідування інформації європейських ЗМІ про шпигунські операції угорської розвідки, спрямовані в тому числі проти посадовців органів ЄС. -
Президенту Перу оголосили імпічмент на тлі масової злочинності в країні
Конгрес Перу проголосував за усунення з посади непопулярної глави держави Діни Болуарте в п’ятницю вранці, 10 жовтня. Імпічмент президента країни оголошено на тлі хвилі злочинності, яка охопила Перу, повідомляє АР.
Законодавці організували в четвер увечері, 9 жовтня, дебати та процес імпічменту в однопалатному Конгресі, який складається зі 130 членів, щодо усунення Болуарте з посади через те, що, на їхню думку, її уряд не здатний зупинити злочинність.
Вони вимагали, щоб Болуарте прибула до Конгресу до кінця доби, щоб захистити себе, але вона не з’явилася, і після опівночі 124 законодавці проголосували за її імпічмент, який перуанські конгресмени підтримали одноголосно.
На відміну від восьми попередніх спроб усунути Болуарте, майже всі законодавчі фракції висловили підтримку цьому рішенню.
Тимчасовим президентом призначили 38-річного юриста і голову Конгресу Хосе Хері. Він буде виконувати обов’язки Болуарте до кінця її терміну. Вибори заплановані на квітень наступного року, а термін повноважень Болуарте мав закінчитися 28 липня 2026 року.
Болуарте була шостою главою держави Перу за останні майже десять років. Звичайний термін повноважень президента становить п’ять років.
Вона прийшла до влади в 2022 році, щоб добути термін повноважень тодішнього президента Педро Кастільо, якого усунули з посади лише через два роки після початку його п’ятирічного терміну. До того, як стати президентом, вона обіймала посаду віцепрезидента Кастільо.
Протягом перших трьох місяців її президентства відбулося понад 500 протестів з вимогою її відставки. Скандали та нездатність її адміністрації боротися з безперервною злочинністю в Перу стали причиною її поразки.
Вона частково звинуватила в цій ситуації іммігрантів, які проживають у країні нелегально. -
В ЄС створюють групу для розслідування шпигунства Угорщини
Брюссель створює спеціальну групу для розслідування інформації європейських ЗМІ про шпигунські операції угорської розвідки, спрямовані в тому числі проти посадовців органів ЄС. Про це заявив речник Єврокомісії Балаш Ужварі під час брифінгу в четвер, 9 жовтня.
“Єврокомісія вивчає всі повідомлення з цього питання, згідно з якими угорська розвідувальна служба проводила шпигунські операції проти ЄС та його персоналу.
Європейська комісія, як завжди, дуже серйозно ставиться до таких звинувачень, і ми залишаємося відданими захисту персоналу, інформації та мереж Єврокомісії від незаконних дій зі збору розвідувальних даних”, – сказав спікер.
За його словами, через питання операційної безпеки на даний момент інших коментарів дати не може.
Проте він запевнив, що “буде створено внутрішню групу для розслідування цих звинувачень”.
Мова про спільне розслідування німецького Der Spiegel, бельгійської щоденної газети De Tijd, угорського видання Direkt36 та інших ЗМІ. Журналісти встановили, що угорські шпигуни та вербувальники як “дипломати” намагалися проникнути до інституцій ЄС. За тих часів європейський комісар Олівер Варгеї був ще послом Угорщини при ЄС.
Оперативник, ім’я якого поки що не розкривається (ЗМІ називали його “В”), перебував у Брюсселі між 2015 і 2017 роками як дипломат, що працював у відділі політики згуртованості посольства Угорщини.
Як відомо, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Угорщині не слід переходити на євро, адже Європейський Союз “розпадається”, і країні не варто тісніше пов’язувати свою долю з цим блоком.