Європейське слово: чи вдасться переконати Трампа не слухати Путіна

Атмосфера секретності Напередодні саміту Трампа з президентом РФ Путіним на 13 серпня було заплановано три сесії онлайн-зустрічі президента США Дональда Трампа та лідерів європейських країн за участю президента України Володимира Зеленського.
Перша конференція планувалась о 15:00 за Києвом за участю Трампа, Зеленського та лідерів Німеччини, Франції, Фінляндії, Великобританії, Італії, Польщі і ЄС. До розмови також мав приєднатися генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Для відеоконференції у Берліні встановили рекордні заходи безпеки. Як пише Bild, це було зроблено, аби запобігти можливим спробам прослуховування – зокрема, з боку російських спецслужб.
Так, перемовини проходять на четвертому поверсі Відомства федерального канцлера, щовважається “секретним”, саме тут розташований “ситуаційний центр”. Це кімната без вікон, захищена від “жучків”. Усі учасники підключаються через монітори у спеціально обладнаній конференц-залі.
Мобільні телефони учасників залишаються поза кімнатою, у спеціальному “шумоприймачі”. Там пристрої нейтралізуються за допомогою штучного шуму, щоб навіть вимкнені телефони не могли бути використані для прослуховування.
Як повідомляє видання, навіть перекладачам не дозволяється брати участь у цих перемовинах, тому усі розмови ведуться англійською.
При цьому присутніми єлише найближчі радники канцлера ФРН Фрідріха Мерца та президента Володимира Зеленського.
Ще одним заходом безпек є виділення власної захищеної кімнати кожному з лідерів, що дозволяє гарантувати максимальний рівень конфіденційності та безпеки переговорів. “Розігрів” Трампа Про що ж йтиметься на цьому історичному онлайн-саміті лідерів західного світу?
Звичайно, виток будь-якої інформації є абсолютно виключеним. Але цій надважливій розмові передувала низка заяв перших осіб Євросоюзу, з яких все-таки можна зробити якість певні побічні і перші висновки.
Так, канцлер Німеччини Мерц три дні тому заявив, що Зеленського теж треба запросити на Аляску – чого, як вже відомо, не відбудеться.
При цьому він вважає: події саміту Трампа і Путіна не повинні залишитися без наслідків. За його словами, наслідком може бути або в бік посилення тиску на Росію, або Росія “сама визнає, що ця війна не може тривати”. Канцлер також висловив надію, що саміт завершиться рішенням про припинення вогню.
Ще більш різкою у своїх оцінках виявилася лідер європейської дипломатії Кая Каллас. “Путін зараз сідає за стіл переговорів, але зрозуміло, чого він хоче. Він хоче можливості сфотографуватися з президентом Трампом, найвпливовішою людиною на землі, а потім хоче відстрочки загрози санкцій, щоб зробити вигляд, що веде переговори, щоб загрози більше не було”, – підкреслила у свою чергу вона. Загалом же європейські лідери дуже стривожені майбутньою зустріччю очільників США та РФ: з моменту оголошення саміту вони поспішили з дипломатичними кроками – минулого тижня вони зустрілися з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом у Великій Британії.
До речі, Венс вкрай ухильно висловився у інтерв’ю FoxNews щодо вірогідних результатів аляскінського саміту. “Президент (Дональд Трамп – ред.) сказав мені особисто: дивись, можливо, це спрацює, можливо ні, але це варто того, щоб спробувати. І ми збираємось продовжувати використовувати дипломатичний вплив президента США, щоб досягнути кінця цього конфлікту”,- заявив він днями. Незважаючи на це, 11 серпня Каллас скликала екстрене засідання міністрів закордонних справ країн-членів блоку, куди, як завжди, запросили і їхнього українського колегу Андрія Сибігу. Неофіційна Рада ЄС із закордонних справ у форматі відеоконференції без участі ЗМІ тривала близько чотирьох годин.
Головні висновки цього засідання: Євросоюз не сприймає переговорів про мир в Україні без України і наполягає, що міжнародні кордони не можуть бути змінені силою і жодні переговори не можуть вважатися серйозними до припинення вогню. Про це йдеться у заяві, опублікованій прес-службою Ради ЄС від імені лідерів Європейського Союзу вранці 12 серпня. Його пункти відтворюють спільні заяви лідерів низки європейських країн, оприлюднені кількома днями раніше.
Між тим Велика Британія закликала лідерів ЄС утриматися від коментарів щодо майбутньої зустрічі Трампа та кремлівського диктатора Путіна. За даними джерел The Telegraph, такі коментарі, зокрема Макрона, Мерца та високого представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Каллас можуть мати зворотний ефект і змусити Трампа виключити Європу з переговорного процесу. Сам же британський прем’єр Кір Стармер не зробив жодних публічних заяв про переговори з моменту спільного звернення 9 серпня, воліючи натомість впливати кулуарно. Перші прогнози і новини Що ж, коментувати майбутні кроки непередбачуваного Трампа – дійсно невдячна справа. Кілька європейських чиновників на умовах анонімності розповіли Радо Свобода, що повідомлення з Вашингтону досі були “хаотичними”, і, очевидно, кілька фракцій в адміністрації США мають різні цілі щодо зустрічі на Алясці.
Коментатори також зазначили: існують різні інтерпретації того, що спецпосланець Трампа Стів Віткофф привіз зі своєї зустрічі з Путіним минулого тижня.
Втім Путін перетворює припинення вогню з попередньої умови для переговорів у їхній можливий результат. Й треба цьому опиратися – зазначила запрошена наукова співробітниця Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), аналітичного центру в Брюсселі, директор Центру безпеки ім. Сагайдачного Леся Огризко у коментарі DW. “Контроль над тим, коли і як обговорюється це питання, має центральне значення для стратегії Москви щодо збереження ініціативи. Путін вважає припинення вогню передчасним, оскільки це означало би відмову від потужного козиря без отримання достатньої вигоди”, – вказує вона. При цьому експерт констатує, що Путін вже отримав зиск з цієї ситуації: адже, замість покарання за злочини, Трамп винагороджує його самітом після трьох із половиною років політичної ізоляції.
Тож пріоритетне завдання Брюсселю зараз – продемонструвати Вашингтону, що позиції України та Європи повністю збігаються, й що територіальні поступки не є варіантом, – каже Огризко.
У той же час Європа має продовжувати кроки по підтримці військових зусиль України, зокрема взявши на себе зобов’язання щодо довгострокового фінансування та закупівлі американського оборонного обладнання для постачання в Україну, додає вона.
Ірина Носальська